Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну від обстрілів і бомбардувань знищено і пошкоджено багато об'єктів військової і цивільної інфраструктури. Від ударів страждають не лише житлові будівлі, школи, лікарні, музеї, театри, а й релігійні споруди. У цій добірці зібрано світлини храмів, які постраждали від обстрілів російської армії. На фото - баня церкви в селі Лук'янівка Київської області.

Каплиця мучениці Тетяни на території Приазовського державного технічного університету в Маріуполі. За даними ЮНЕСКО, оприлюдненими на початку квітня, за час війни в Україні вже були пошкоджені щонайменше 29 релігійних установ, 16 історичних будівель, чотири музеї та чотири пам'ятники.

Зруйнований купол церкви в селі Ясногородка Київської області

Пошкоджений іконостас та інші наслідки обстрілу в храмі в Ясногородці.

Отець Роман біля своєї сільської церкви в Ясногородці.

Храм святителя Миколая Чудотворця в місті Волноваха Донецької області, 12 березня.

Свято-Преображенський храм у Волновасі, 29 березня.

Храм на честь ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість" у Волновасі, 29 березня.

Протоієрей Михайло Питницький, 36 років, з Сєвєродонецька Луганської області, який служив у Святогірській лаврі, на вокзалі в Кракові разом з родиною очікує потяг на Будапешт, 15 березня.

Ганна Питницька, 32 роки, показує на мобільному телефоні фотографії пошкоджень у Світогірській лаврі в Луганській області. Будівля та приміщення монастиря постраждали внаслідок авіанальоту 12 березня.

Свято-Покровська церква в місті Малин Житомирської області. Снаряд розірвався поруч з цим храмом 6 березня.

Храм у селі Рудницьке в Київській області

Пошкоджений внаслідок бойових дій Свято-Михайлівський собор у Маріуполі

Церква Преображення Господнього в Харкові.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну від обстрілів і бомбардувань знищено і пошкоджено багато об'єктів військової і цивільної інфраструктури. Від ударів страждають не лише житлові будівлі, школи, лікарні, музеї, театри, а й релігійні споруди. У цій добірці зібрано світлини храмів, які постраждали від обстрілів російської армії. На фото - баня церкви в селі Лук'янівка Київської області.

Каплиця мучениці Тетяни на території Приазовського державного технічного університету в Маріуполі. За даними ЮНЕСКО, оприлюдненими на початку квітня, за час війни в Україні вже були пошкоджені щонайменше 29 релігійних установ, 16 історичних будівель, чотири музеї та чотири пам'ятники.

Зруйнований купол церкви в селі Ясногородка Київської області

Пошкоджений іконостас та інші наслідки обстрілу в храмі в Ясногородці.

Отець Роман біля своєї сільської церкви в Ясногородці.

Храм святителя Миколая Чудотворця в місті Волноваха Донецької області, 12 березня.

Свято-Преображенський храм у Волновасі, 29 березня.

Храм на честь ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість" у Волновасі, 29 березня.

Протоієрей Михайло Питницький, 36 років, з Сєвєродонецька Луганської області, який служив у Святогірській лаврі, на вокзалі в Кракові разом з родиною очікує потяг на Будапешт, 15 березня.

Ганна Питницька, 32 роки, показує на мобільному телефоні фотографії пошкоджень у Світогірській лаврі в Луганській області. Будівля та приміщення монастиря постраждали внаслідок авіанальоту 12 березня.

Свято-Покровська церква в місті Малин Житомирської області. Снаряд розірвався поруч з цим храмом 6 березня.

Храм у селі Рудницьке в Київській області

Пошкоджений внаслідок бойових дій Свято-Михайлівський собор у Маріуполі

Церква Преображення Господнього в Харкові.

Наприкінці лютого - на початку березня з настанням темряви різні будівлі, споруди та архітектурні пам'ятки у Німеччині підсвічують у кольорах прапора України - на знак солідарності та підтримки. Тут ми зібрали деякі такі фотографії. На цьому знімку зображений Ульмський собор із 160-метровою дзвіницею - найвища церква у світі.

Бранденбурзькі ворота в Берліні - головний символ німецької столиці.

"Чорні ворота" - Порта Нігра в Трірі є найбільшою та найкраще збереженою міською античною брамою в світі.

Телевізійна вежа Europaturm у Франкфурті-на-Майні.

Футбольний стадіон у Франкфурті-на-Майні.

Ельбська філармонія - новий архітектурний символ Гамбурга.

Стара ратуша в ганзейському місті Штральзунд - пам'ятник цегляної готики.

"Берлінер ансамбль" або "Берлінський ансамбль" - один із найвідоміших театрів Німеччини, заснований Бертольдом Брехтом.

Пропілеї на Кенігсплац у Мюнхені. "Ворота площі" - копія входу до храму на Акрополі.

Футбольний стадіон RheinEnergieStadion в Кельні.

Світлове рекламне табло на залізничному вокзалі Франкфурта-на-Майні.

Станція метро Hafencity-Universität у Гамбурзі.

За три тижні від початку війни в Україні деякі міста в зоні бойових дій перетворилися на попелища. Під загрозою ракетних обстрілів залишаються чи не всі регіони країни. Багато хто був змушений залишити батьківщину. Залишаючи рідні місця, люди намагаються забрати з собою домашніх улюбленців, передусім котів і собак. А ті, хто лишається, беруть тварин в укриття.

Попереднє фото зроблене на кордоні України і Молдови 11 березня. Цей кадр зроблений в Києві 6 березня.

84-річна жителька міста Ірпінь Антоніна зі своїми собаками в Києві, 11 березня.

Після обстрілу житлових будинків в Києві, 15 березня.

Поїзд на вокзалі в Одесі, 16 березня.

Притулок для 20 котів з України в польському місті Перемишль, 16 березня.

Автобус на кордоні України та Румунії, 4 березня.

Евакуація з міста Ірпінь під Києвом, 5 березня.

Власник ветеринарної клініки в польському місті Перемишль Радослав Федачинський надає допомогу тваринам з України.

Цьому семиденному козеняті тут теж допомогли. Його поселили в притулку, організованому при клініці для тварин без господарів - тих, яких врятували та привезли з України волонтери.

Рентгенівський знімок зламаної лапи собаки перед операцією у клініці "Ада". Перемишль, 14 березня.

Пацієнт під наркозом і в надійних руках. Перемишль, 14 березня.

Евакуація з міста Буча, 13 березня.

Сховище в Ужгороді на заході України, 12 березня.

Прогулянка по станції метро у Харкові, яка зараз використовується як бомбосховище, 10 березня.

КПП Медика в Польщі, 10 березня.

Центр для біженців в польському Кракові, 15 березня.

Біля залізничного вокзалу в Києві в перший день війни, 24 лютого.

На кордоні України і Румунії, 8 березня.

Біля польського кордону у Львівській області, 27 лютого.

Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.

У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.

Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.

Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".

Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.

Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.

Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.

Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.

Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.

"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.

8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.

З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.

Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.

12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".

Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.

Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.

Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.

Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.

Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.