Європейська Комісія позитивно оцінила прогрес усіх реформ, які українська влада здійснювала протягом 2025 року для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Євросоюзу, проте висловила  "стурбованість" щодо спроможності Києва і надалі гарантувати незалежність антикорупційної системи. Про це йдеться у звіті Єврокомісії щодо розширення, який було оприлюднено у вівторок, 4 листопада, у Брюсселі.

"Україна продовжує демонструвати вражаючу стійкість та тверду відданість своєму європейському шляху, попри ескалацію агресії Росії, що триває, включно з суттєвим збільшенням російських повітряних атак на міста та цивільні об'єкти, які призвели до збільшення кількості жертв серед цивільного населення", -  говориться в документі. Прогрес України за всіма переговорними розділами в Єврокомісії оцінили від "обмеженого" до "хорошого".

"Незалежність антикорупційної системи викликає стурбованість"

Звіти щодо розширення Єврокомісія готує щороку, виставляючи в них свою оцінку системним реформам за кожним з шести переговорних кластерів всім країнам-кандидаткам на вступ до ЄС. Цього року звіт охоплював ситуацію у десятих державах: Албанії, Боснії і Герцеговині, Грузії, Косовому, Молдові, Північній Македонії, Сербії, Туреччині, Чорногорії та Україні.

Як заявила під час пресконференції після публікації звіту верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас, "оцінки загалом позитивні для Албанії, Молдови, Чорногорії та України", негативні - для Грузії, для решти країн, згаданих у звіті, - "перспективи неоднозначні".

У частині звіту, присвяченій Україні, вказується, що протягом 2025 року країна ухвалила важливі для ведення переговорів з ЄС документи:  дорожні карти щодо верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також план дій щодо національних меншин і свою переговорну позицію щодо першого кластера "Основи". "Однак також були деякі елементи, що викликають значну стурбованість, зокрема щодо забезпечення надійної та незалежної системи боротьби з корупцією", - зауважують автори звіту.

Читайте також: Не тільки НАБУ і САП. Які антикорупційні реформи зависли в Україні?

Розділ щодо боротьби з корупцією входить до першого переговорного кластера "Основи". "Україна має певний рівень підготовки у сфері боротьби з корупцією. Було досягнуто обмеженого прогресу", - йдеться в документі. Автори звіту також відзначають, що Україні за останній рік вдалося досягти прогресу в боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади, головним чином завдяки діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Тоді як "тенденція розслідування корупційних злочинів іншими правоохоронними органами стагнувала".

Обмеження незалежності антикорупційних органів відбилося в оцінці поступу України

Негативний вплив на оцінку України справило ухвалення Верховною Радою у липні 2025 року закону, який обмежував незалежність антикорупційних органів, підпорядковуючи їх діяльність генеральному прокурору. "Незалежність НАБУ та САП було швидко відновлено ​​після внутрішніх протестів та серйозних занепокоєнь, висловлених міжнародними партнерами", - говориться у звіті.

Стурбували Єврокомісію й повідомлення українських антикорупційних установ та громадських організацій про тиск на них з боку державних органів. "Загалом ці події ставлять під сумнів відданість України своєму антикорупційному порядку денному", - наголошується у звіті. Його автори радять українській владі "удосконалювати свою антикорупційну систему та запобігати будь-якому відступу від своїх значних досягнень у реформах".

Молдова - "прискорено просунулась", Грузія - "відступила назад"

Молдова досягла найбільшого прогресу за минулий рік серед усіх кандидатів, наголосила єврокомісарка з розширення Марта Кос, яка також взяла участь у пресконференції. Тож Кишинів отримав позитивні сигнали та оцінки у звіті Єврокомісії. "Молдова прискорено просунулася на шляху до вступу та значно поглибила свою співпрацю з ЄС, попри постійні гібридні загрози та спроби дестабілізувати країну та її курс на вступ до ЄС", - відзначили у Брюсселі. Проте автори звіту вказали, що молдовській владі "слід вирішити питання процесуальних затримок та перешкод у провадженнях щодо корупції на високому рівні".

Попри те, що у грудні 2024 року офіційний Тбілісі оголосив, що призупиняє процес вступу країни до ЄС до 2028 року, Єврокомісія включила і Грузію до свого звіту. Проте його оцінки стану демократії та державних інститутів цієї країни - невтішні, а за всіма пунктами звіту автори констатували "відступ назад". "На цьому етапі Грузія не має реального шляху до Європейського Союзу, якщо умови кардинально не зміняться. Зараз вона є країною-кандидаткою лише номінально", - констатувала Кая Каллас.

За звітний період ситуація у країні значно погіршилася, а Грузія пережила серйозний демократичний регрес зі швидким руйнуванням верховенства права та серйозним обмеженням основних прав, говориться у звіті. "Системні та систематичні репресивні дії влади, включаючи законодавство, що обмежує громадянський простір та основні права й функціонування незалежних ЗМІ, та переслідування ЛГБТІК-осіб, надмірне й безкарне застосування сили правоохоронними органами і ворожа риторика проти ЄС різко контрастують з цінностями Європейського Союзу та діями, яких очікують від країни-кандидатки на вступ до ЄС", - наголошують у Єврокомісії.

Автори звіту вказують, що замість прогресу в демократичних реформах за останній час Тбілісі здійснив "значний відхід" у виконанні дев'яти рекомендацій Єврокомісії, які Грузія була зобов'язана виконати після отримання статусу країни-кандидатки на вступ до ЄС. 

"Мабуть, ще ніколи в жодному зі звітів про розширення не говорилося стільки про відступ країни. У Грузії ми побачили стрімке руйнування верховенства права та суворі обмеження основних прав. Грузинській владі необхідно терміново змінити свій курс, бо громадяни Грузії вимагають європейського майбутнього, і вони мають нашу підтримку", - заявила Марта Кос.  

Читайте також: "Пробито нове дно": як Євросоюз може покарати Грузію

У Єврокомісії шукають спосіб неофіційно відкрити переговори з Україною

Попри позитивну оцінку прогресу реформ і заяви Єврокомісії про те, що Україна готова до відкриття всіх переговорних кластерів, Угорщина наклала вето на переговорний процес з Києвом. Заручницею цієї ситуації стала й Молдова, оскільки досі у Брюсселі дотримувалися "пакетного підходу" в переговорах щодо вступу цих двох країн.

"Це залишається проблемою для 26 країн, які хочуть дійсно просунути цей процес вперед", - визнала Кая Каллас. Вона повідомила, що у Брюсселі намагаються "знайти шляхи для подальшої роботи".

Єврокомісарка пояснила, що хоча процес вступу потребує офіційного відкриття кластерів для Молдови та України, "з іншого боку, ми можемо працювати, або країни-кандидатки можуть працювати над реформами і без цього". Вона пояснила, що Єврокомісія веде переговори з данським головуванням щодо отримання мандату на продовження переговорів з Україною в робочих групах за переговорними кластерами без їх офіційного відкриття.

Читайте також: Одностайність як гальмо: у ЄС думають, як обійти вето Угорщини