У 2023 році свобода слова та безпека журналістів у Європі перебували під істотним впливом воєн в Україні та Нагірному Карабасі, а також "шокових хвиль" від протистояння на Близькому Сході між Ізраїлем та терористичним угрупованням ХАМАС . І хоча торік кількість журналістів, які загинули під час виконання службових обов'язків, зменшилася, проте почастішали випадки погроз, залякування і тиску проти працівників масмедіа. Таких висновків дійшли автори щорічного звіту про стан свободи слова у Європі, підготовленого Платформою щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів, яка діє під егідою Ради Європи (РЄ). Звіт, що його було  оприлюднено у вівторок, 5 березня, охоплює ситуацію із безпекою журналістів у 46 країнах-членах РЄ, а також у Росії та Білорусі, які не входять до складу організації.

Тиск на журналістів та їхніх родичів на окупованих РФ територіях

У 2023 році під час висвітлення війни в Україні "внаслідок російських ударів" загинули двоє журналістів - українець Богдан Бітік та француз Арман Солдін, тоді як у 2022 році на війні було вбито 13 працівників ЗМІ, говориться у звіті. На думку експертів РЄ, скорочення кількості жертв серед працівників масмедіа "здебільшого пояснюється запровадженням українською владою суворих правил доступу на лінію фронту, що зменшило ймовірність смертельних ризиків для журналістів". Вони вказали також не зростання обізнаності серед самих журналістів щодо небезпек на передовій завдяки спеціальним тренінгам для працівників ЗМІ від різноманітних неурядових організацій.

Проте середовище в Україні й надалі залишається дуже небезпечним для роботи журналістів, наголошується у звіті. Як вказано в документі, "деяким журналістам вдалося лише дивом уникнути загибелі,  одна журналістка зникла без вісти за нез'ясованих обставин (йдеться про українську журналістку Вікторію Рощину. - Ред.), а ті, які залишилися на тимчасово окупованих Росією територіях, були затримані та ув'язнені, деякі піддавалися жорстокому поводженню".

На окупованих Росією українських територіях працівники незалежних ЗМІ стали головними жертвами переслідувань, незаконних затримань та зникнень. "Окупаційна влада намагалася змусити місцевих журналістів співпрацювати, застосовуючи до них фізичний і психологічний тиск", - повідомляється в звіті. У тих випадках, коли журналістам вдавалося втекти з окупованої території, "їхні родичі та друзі ставали мішенями для розправи". За даними звіту, на тимчасового окупованих Росією територіях України в тюрмах знаходиться 17 журналістів.

Росія "загрузла в болоті пропаганди"

Для російської влади ведення агресивної війни проти Україні стало приводом "ще більше посилити і без того суворий контроль за ЗМІ та затримувати журналістів в ім'я патріотизму та національної безпеки". "Російський режим також вдався до транснаціональних репресій, переслідуючи російських журналістів у вигнанні, та до "дипломатії заручників", затримуючи іноземних журналістів за серйозними звинуваченнями", - вказують автори звіту. Йдеться про арешт за сфабрикованими ФСБ Росії звинуваченнями американських журналістів Евана Гершковича та Алсу Курмашевої.

Велика кількість застережень щодо дій російської влади проти журналістів, які протягом року були розміщені на Платформі щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів, "свідчать про стрімке погіршення стану свободи слова в країні, що загрузла в болоті пропаганди". У звіті згадуються факти ув'язнення російських журналістів за "розповсюдження неправдивої інформації про російську армію". Згідно з даними РЄ, у російських тюрмах нині перебуває 27 журналістів.

Проте дія "репресивної державної машини" не обмежувалася кордонами РФ - російські спецслужби "регулярно стежили, переслідували та погрожували онлайн" російським журналістам, які виїхали за кордон. Як повідомляється в звіті, майже половина опитаних російських журналістів стикалась з погрозами російської влади навіть в еміграції.

Репресії проти журналістів у Білорусі

Щодо Білорусі, то репресії, які розгорнув режим Олександра Лукашенка після протестів 2020 року, не припиняються. Згідно з даними Білоруської асоціації журналістів, від 2020 року щонайменше 400 білоруських незалежних журналістів були вимушені емігрувати і оселилися переважно у країнах Балтії та Польщі. Станом на 31 грудня 2023 року, щонайменше 38 білоруських журналістів перебували у в'язниці за звинуваченнями, пов'язаними з їхньою професійною діяльністю. Таким чином, у тюрмах Росії та Білорусі перебуває найбільша кількість ув'язнених журналістів у Європі.

Платформа Ради Європи для сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів була створена у 2015 році у співпраці з авторитетними міжнародними неурядовими організаціями, що працюють у сфері свободи слова. Ці організації надають інформацію про стан свободи слова та безпеки журналістів у країнах-членах РЄ.