Найсерйознішою загрозою для діяльності журналістів продовжує залишатися війна Росії проти України. Таких висновків дійшли автори звіту про стан свободи слова у Європі за 2025 рік, підготовленого Платформою Ради Європи (РЄ) з безпеки журналістів, яка об'єднує 15 міжнародних неурядових журналістських організацій. Звіт оприлюднили у вівторок, 3 березня, у Брюсселі.

"Війна Росії проти України залишалася найсерйознішою загрозою для журналістів у Європі, внаслідок чого працівники ЗМІ гинули, отримували поранення, були затримані або зникали безвісти на окупованих Росією територіях", - говориться у звіті.

Російські FPV-дрони атакують журналістів у зоні бойових дій

За даними, зібраними експертами РЄ, у 2025 році внаслідок атак російських безпілотників загинуло четверо працівників ЗМІ: українські журналісти Олена Грамова, Євген Кармазін та Тетяна Кулик, а також французький фотожурналіст Антоні Лаллікан. За цей період щонайменше шестеро журналістів отримали поранення внаслідок прямих обстрілів з боку Росії.

Загалом від початку широкомасштабного російського вторгнення під час виконання своїх професійних обов'язків заганив 21 працівник ЗМІ. Автори звіту звернули увагу на те, що у 2023-2024 роках спостерігалося зниження кількості смертей серед журналістів в Україні, котре пов'язували зі стабілізацією лінії фронту та покращенням протоколів безпеки для репортерів, але у 2025 році ця тенденція змінилася. "Це збіглося із розширенням використання Росією FPV-дронів, які застосовувалися для атак на журналістів та знімальні групи ЗМІ, що працювали поблизу лінії фронту", - говориться у звіті. Доступність та точність саме цього виду безпілотників "істотно збільшила ризики роботи журналістів у зоні бойових дій".

Щонайменше 26 українських журналістів перебувають у полоні РФ

Особливе занепокоєння у міжнародних експертів викликає доля тих працівників ЗМІ, які перебувають у незаконному ув'язненні на тимчасово окупованих Росією українських територіях. Історія загибелі від тортур української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні "шокувала всю спільноту свободи преси", говориться у звіті. 

За минулий рік з російського полону вдалося звільнити трьох українських журналістів: Дмитра Хилюка, Марка Калюша та Владислава Єсипенка. Проте щонайменше 26 українських журналістів продовжують залишатися в російському полоні. Більшість з них були затримані в окупованому Криму і "належать до кримськотатарської громади", інші були затримані після окупації Росією частин Запорізької та Херсонської областей України, говориться у звіті.

Найбільше затриманих журналістів - у Росії

Щодо Росії, то війна проти України "знищила те, що залишалося від незалежних ЗМІ" у цій країні. "Влада репресувала та ув'язнювала нечисленні незалежні голоси, що ще залишилися, зробили жорсткішим законодавство щодо так званих "іноземних агентів" та "небажаних організацій", посилила переслідування журналістів у вигнанні, обмежила доступ населення до іноземних новин та заборонила незалежний доступ до окупованих територій України", - констатують автори звіту.

На кінець 2025 року Платформа зафіксувала затримання 148 журналістів у європейських країнах. Найбільше у Росії - 58, включаючи журналістів, затриманих російською владою на окупованих територіях України, в Азербайджані - 36, у Білорусі - 27, Туреччині - 24, Вірменії - двоє та у Грузії - один.

Влада Росії та Білорусі використовує винесення заочних судових вироків для залякування журналістів, які проживають за кордоном, та здійснення психологічного тиску на них, йдеться у звіті. Ті журналісти, яким висунуто такі звинувачення, фактично не можуть вільно подорожувати, інакше вони  ризикують бути затриманими та екстрадованими до Білорусі чи Росії, оскільки ці дві країни "використовують міжнародну поліцейську співпрацю як зброю через спільні бази даних розшукуваних осіб, повідомлення Інтерполу та запити на екстрадицію", наголошується у звіті Ради Європи.