Юрій Гаравський, колишній боєць білоруського СОБРа, розповів в ексклюзивному інтерв’ю DW, як були викрадені та вбиті опозиційні політики, які вимагали відставки президента Олександра Лукашенка 20 років тому. Навесні і восени 1999 року в Мінську зникли ексочільник МВС Юрій Захаренко, ексвіцеспікер Врховної Ради Білорусі Віктор Гончар та підприємець Анатолій Красовський, який підтримував опозицію. Гаравський стверджує, що їх викрали й убили бійці спеціального загону швидкого реагування внутрішніх військ МВС Білорусі. Серед учасників убивств був і сам Юрій Гаравський.

За його словами, наказ про затримання бійцям віддавав засновник СОБРа підполковник Дмитро Павличенко. Він же, як заявляє, Гаравський, і застрелив політиків та бізнесмена. Колишній СОБРовець впевнений, що про ці вбивства знали високопосадовці Білорусі - тодішній керівник МВС Юрій Сиваков та секретар Ради безпеки Віктор Шейман. Гаравський вважає, що в курсі був і президент Лукашенко, проте стверджувати це не береться. "Усі накази віддавалися в усній формі. Жодних письмових підтверджень, відеозаписів, протоколів нема, нічого такого", - каже він.

У  Європі вимагають з'ясувати роль Лукашенка у вбивстві опозиціонерів

Зізнання Гаравського відповідають висновкам спеціального доповідача Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Хрістоса Пургурідеса, який у 2004 році розслідував зникнення опозиціонерів. СОБР він називає "ескадроном смерті на чолі з Павличенком". "Те, що ці викрадення і вбивства сталися без відома, м’яко кажучи, дуже важливих високопосадовців, виключено. І коли я кажу "високопосадовці", то маю на увазі президента Білорусі", - підкреслив Пургурідес в інтерв’ю DW.

Заяви колишнього бійця СОБРа можуть дати новий імпульс з'ясуванню обставин ймовірно замовних убивств 20-річної давнини. У цьому впевнена німецька політикиня з партії "Союз-90"/Зелені Маргарете Баузе (Margarete Bause), членкиня комітету Бундестагу з прав людини. "Не можна забувати, що тяжкі обвинувачення, згідно з якими президент Лукашенко особисто був замішаний у ці злочини, не з’ясовані донині. Федеральному уряду (Німеччини. - Ред.) та ЄС не можна припиняти вимагати розслідування. Вони повинні зробити все, що у їхніх силах, аби винних притягли до відповідальності", - заявила Маргарете Баузе DW.

Юрій Гаравський утік з Білорусі в жовтні 2018 року, побоюючись переслідувань. Нині 41-річний білорус перебуває в одній з європейських країн, де він попросив про притулок. В російську редакцію DW він звернувся сам у вересні 2019 року. Він стверджує, що готовий розповісти все, що йому відомо, під присягою.

При цьому відповіді Гаравського на деякі запитання були непереконливими. Наприклад, чому він вирішив розповісти про свою участь у вбивствах, як йому вдалося втекти з Білорусі, чим він займався після того, як пішов із СОБРа в 2003 році. Утім, Юрій Гаравський показав DW копії документів, які підтверджують його історію. Оригінали, за його словами, зберігаються в надійному місці. Після перевірки вказаних ним фактів - наскільки це було можливо,  - DW вирішила опублікувати його розповідь. 

Документальний фільм "Убивства критиків Лукашенка в Білорусі: сповідь співучасника", що базується на його розповіді, дивіться тут: